Навесні розширилися на 2.000 га. Німець Дітріх Трайс, що працює в Україні в агробізнесі, — про своє життя, «золотий» експорт й перспективи

Дітріх Трайс, директор агропідприємства УІФК-Агро, яке займається вирощуванням традиційних сільгоспкультур у Київській області (Фото:Олександр Медведєв / NV)

Дітріх Трайс, директор компанії УІФК-Агро на Київщині, про те, як це — вирощувати пшеницю і кукурудзу під час війни, величезні проблеми з вивозом зерна в Європу і українських аграріїв, які, на його думку, молодці.

Навіть велика війна не відбила в європейців діловий інтерес до українського агро. Громадянин Німеччини Дітріх Трайс з 2017 року і до сьогодні керує підприємством УІФК-Агро у Броварському районі Київської області. Шість років тому цей актив із 3.700 га ріллі викупили німецькі інвестори. З тих пір земельний банк УІФК-Агро збільшився, і зараз це 6.500 га полів, на яких працюють 80 осіб.

Набір культур загалом стандартний — кукурудза, соняшник, пшениця, ріпак тощо. «Потихеньку ростемо, не затримуючи інвестицій та розвитку підприємств», — посміхається директор агропідприємства Трайс, демонструючи NV наприкінці жовтня процес збирання кукурудзи в 50 км від столиці. Він розповідає NV, як і завдяки чому підприємство працює під час війни, що на його землях відбувалось у березні минулого року, а що у цьому році допомагає збирати гарний врожай попри обмежені ресурси.

Як підприємство працювало після повномасштабного вторгнення?

До найближчого окупованого села від нас було 20 км, а від нашого крайнього поля — 1−2 кілометри. Ми були не в окупації. На щастя, наші поля тоді були чисті, мін не було, ми вже другий рік їх обробляємо без інцидентів. Бо недалеко від нашого поля є інша ферма, там людина наїхала на міну. На щастя, всі вижили. Але війна була до нас дуже близько. Ми забороняємо працівникам заходити в лісосмуги поблизу, тому що не виключено, що там щось залишилось.

Минулого року були місяці, коли всі мали проблеми з дизпаливом, але у нас були ресурси, бо до війни багато купували, а коли наші запаси вже вичерпались, то ситуація з пальним якраз нормалізувалася. До великої війни я припускав, що будуть якісь проблеми, але не думав, що буде війна повномасштабна. Тому ми заздалегідь купували і пальне, і добрива.

Читайте про це у новому номері NV, що можна придбати тут