Дивовижні космічні чудовиська. Чорні діри можуть живити найяскравіші галактики у всесвіті — дослідження
Раніше коливання світла блазарів вважали випадковим явищем (Фото:I_g0rZh/Depositphotos) Учені виявили потенційну причину коливань світла, які виходять від найяскравіших галактик у всесвіті. Процес пов’язаний із надмасивними чорними дірами. Як сказано в дослідженні з журналу The Astrophysical Journal, найяскравіші об’єкти в космосі — це квазари. Під терміном ховаються галактики з надмасивною чорною дірою в центрі, яка активно поглинає речовину з величезного гарячого диска, що обертається навколо неї. Блазари — різновид квазарів з однією відмінністю. Частина речовини, яку поглинає чорна діра, прискорюється вздовж магнітних полюсів і викидається в космос кількома струменями, що досягають швидкості світла.
У світлі блазарів є дещо дивне: його інтенсивність змінюється. Раніше це явище вважали випадковим. Однак міжнародна група дослідників під керівництвом астронома Сілке Брітцен з Інституту радіоастрономії імені Макса Планка в Німеччині виявила пояснення. На прикладі блазара OJ 287 учені з’ясували, що коливання світла виникають унаслідок прецесії струменя. Тобто його джерело коливається, як обертова вершина, що призводить до вигину і коливань самого струменя.
Усередині OJ 287 знаходяться дві надмасивні чорні діри, і прецесія пов’язана з їхньою орбітою. Обраний блазар — це екстремальний випадок у плані коливань світла. Однак аналогічні результати дослідники отримали під час вивчення 11 інших схожих галактик. Прецесія скрізь відігравала значну роль у коливаннях світла. Звідси й було зроблено висновок, що чорні діри безпосередньо впливають на яскравість галактик.
«Фізика акреційних дисків і джетів досить складна, але їхню об’ємну кінематику можна порівняти з простими гіроскопами. Якщо на акреційний диск впливати зовнішнім моментом, наприклад, орбітальною вторинною чорною дірою, то він буде прецесувати і закручуватися, а разом із ним і струмінь, подібно до осі обертання Землі, на яку впливають Місяць і Сонце», — пояснив астрофізик Міхал Заячек.
