Які економічні і корупційні виклики побачила в Києві команда МВФ та чи можливе часткове списання українського держборгу — інтерв’ю

Голова місії МВФ в Україні Гевін Ґрей та заступниця директора Європейського департаменту МВФ Ума Рамакрішнан (Фото:NV/Олександр Медвєдєв)

Голова місії МВФ в Україні Гевін Ґрей та заступниця директора Європейського департаменту МВФ Ума Рамакрішнан в інтерв’ю NV Бізнес розповіли, які реформи потрібні просто зараз, а також прокоментували шанси на списання частки боргів держави

Чотирирічна програма Міжнародного валютного фонду (МВФ) розширеного фінансування EFF, затверджена у березні цього року. $15,6 млрд кредитів, які передбачені цією програмою, важливі для економічної стійкості України під час війни. Але ще більш важливим є виконання українською владою умов Фонду. Успішність цієї програми впливає на позитивні рішення інших західних донорів, завдяки фінансовій підтримці яких сьогодні в Україні зберігається макрофінансова стабільність. Загальний пакет підтримки України на тлі боротьби з вторгненням Росії складає $115 млрд, а у разі негативного сценарію, за оцінками МВФ, потреба у зовнішньому фінансуванні становитиме $140 млрд.

У квітні Україна отримала від МВФ перший транш на $2,7 млрд у рамках нової програми. Другий транш на $890 млн — у червні.

Місія МВФ на чолі з Гевіном Ґреєм 25 вересня розпочала технічні дискусії з представниками влади України щодо підготовки до другого перегляду програми розширеного фінансування. Вперше за три роки, з 1 по 4 жовтня команда МВФ відвідала Україну та провела зустрічі в Києві з представниками влади України та іншими ключовими партнерами. У ці дня МВФ також відновив роботу свого постійного представництва в Києві.

Журналіст NV Бізнес зустрівся з головою місії МВФ в Україні Гевіном Ґреєм та заступницею директора Європейського департаменту МВФ Умою Рамакрішнан. Під час інтерв’ю представники МВФ розповіли про те, які реформи і кроки є критичними для економіки України.

Як ви оцінюєте виконання Україною структурних маяків, які вказані в останньому меморандумі?

Гевін Ґрей: Ми оцінюємо виконання програми меморандуму шляхом перевірки дотримання кількісних параметрів та структурних маяків. Якщо говорити про кількісні параметри, то станом на кінець червня всі вони були виконані. Це сигнал того, що керівництво України виконує всі зазначені параметри і просувається по визначеній траєкторії. Тепер стосовно структурних маяків. Закон щодо декларування активів, що його потрібно було ухвалити станом на кінець липня, вже прийнятий. Якщо говорити про Бюджетний кодекс, який прокладає дорогу до середньострокового бюджетного планування, його було прийнято завчасно. Так само хочу зазначити повернення до того спрощеного режиму оподаткування, який працював до війни. Ми вважаємо це дуже істотним досягненням.

Гевін Ґрей / Фото: NV/Олександр Медвєдєв

Які питання ще залишаються? По-перше, необхідно прийняти новий статут Оператора газотранспортної системи. По-друге, все ще чекає на вирішення законодавчим шляхом питання податкових перевірок бізнесу. По-третє, влада України має розробити концептуальну записку щодо програми пільгового кредитування, відомої як 5−7−9, де мало би бути викладено бачення поліпшення її моніторингу та недопущення негативних наслідків для фінансового сектору внаслідок її реалізації. Цей крок також чекає на виконання. І по-четверте, ми розраховуємо на виконання взятих на себе зобов’язань у рамках тих змін, які мусять бути внесені до закону про протидію відмиванню коштів і фінансуванню тероризму. Питання стосовно публічно значущих персон (PEP) мусить бути вирішено.

Отже, можу підсумувати: було досягнуто суттєвого прогресу, але ще лишається важлива робота.

Де ви бачите найбільш проблемні питання щодо виконання Україною взятих на себе зобов’язань?

Гевін Ґрей: Я би не використовував слово проблемні. Влада країни взяла на себе зобов’язання і працює над їх виконанням. Це радше виклики, оскільки країна перебуває у стані війни, і деякі з цих реформ призводять до технічних викликів, а інші до — політичних. А деякі — до обох.

Я би наголосив на декількох питаннях. По-перше, це відновлення податкових перевірок, бо це важливо з поглядів фіскальної компоненти і посилення державного управління.

Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

По-друге, я би хотів сказати про закон про протидію відмиванню коштів і фінансуванню тероризму. Важливо, аби закон дійсно повністю відповідав настановам FATF. І тут дуже важливо забезпечити ризикозважений підхід.

Третє важливе питання — зміни, що будуть внесені до законодавства стосовно САП, а саме надання їй більшої інституційної автономії. Це три структурні реформи, на яких я хотів би наголосити.

Проект бюджету на 2024 рік, що його вже подано на розгляд парламент: важливо, щоби бюджет у його остаточному варіанті відповідав усім цілям, які у рамках програми встановила Україна. Крім того, бюджет мусить відповідати тим параметрам сталості боргу та наявним фінансам, які можуть бути мобілізовані для забезпечення всіх цих завдань. Як ви бачите, порядок денний доволі суттєвий.

А які реформи є критичними для України?

Гевін Ґрей: До кінця цього року влада планує запустити так звану Національну стратегію доходів. Всі розуміють: з часом і поступово міжнародна підтримка України зменшуватиметься, тому Україні потрібно розвивати власні внутрішні ресурси для самофінансування. На це треба зважати, бо, зокрема, після закінчення війни зростатимуть потреби на фінансування соціальних видатків. Тому владі треба зосередитись на посилення спроможностей збирати доходи — як податкові, так і митні.

По-друге, я би наголосив на планах уряду реструктуризувати у першій половині 2024 року свій зовнішній комерційний борг — щоби публічний борг залишався на сталому рівні.

Наскільки вимоги США щодо реформ в Україні, які нещодавно оприлюднили у ЗМІ, збігаються з пріоритетністю програми МВФ? Чи узгоджували з МВФ цей список?

Ума Рамакрішнан: Коли ми розробляємо програму, ми співпрацюємо, консультуємося і робимо це разом із урядом, зокрема з Міністерством фінансів, Національним банком та іншими дотичними відомствами, у компетенції яких економічна та фінансова політика держави. Є чимало як зовнішніх, так і внутрішніх гравців, залучених до участі у розробці реформ. Якщо говорити про наші програмні цілі у контексті програми розширеного фінансування (EFF), то ми сфокусовані на забезпеченні сталої макроекономічної та фінансової стабільності й реформах на підтримку економічного зростання. Іноді цілі тих чи інших інституцій можуть накладатися одна на одну, тож ми консультуємося з нашими партнерами для уникнення дублювання зусиль. Нашою метою завжди є якомога зрозуміліша, прозора і збалансована програма. Сполучені Штати дійсно будуть частиною цього діалогу.

Ума Рамакрішнан / Фото: NV/Олександр Медвєдєв

Останнім часом іде дуже багато розмов про те, що Україні варто приділяти ще більше уваги у боротьбі з корупцією. Чи дійсно це так, на вашу думку?

Гевін Ґрей: Завдання боротьби з корупцією лежить не тільки у програмі України, що підтримується МВФ, але і у її зобов’язаннях перед іншими партнерами. Прогрес у цій царині є дуже важливим, якщо Україна розраховує на продовження отримання зовнішніх ресурсів на відновлення. Так само це дуже важливо, якщо Україна планує залучати іноземні інвестиції. Тому що іноземні інвестори хотіли би бути певними, що правила гри однакові для всіх — і для них, і для місцевих гравців. Ми зауважили, що громадська думка саме з цього питання інтенсифікувалася в останні дні і тижні, коли почалося публічне обговорення повернення до відкритих декларацій. За усіма критерями, це дуже важливе питання порядку денного, і я можу сказати, що з нашого боку ми будемо пильнувати за прогресом у боротьбі з корупцією.

Які ризики для економіки України зараз бачить МВФ і які шляхи їх вирішення ви бачите?

Гевін Ґрей: Найвагоміший ризик є, звісно, похідним від війни. Коли ми розпочали створювати програми EFF, ми знали, що робимо це на тлі суттєвої невизначеності. З огляду на це ми розробили програму з урахуванням основного сценарію, який припускав завершення війни до середини 2024 року. Але ми передбачили і негативніший сценарій з тривалішою у часі війною і, відповідно, більшими обсягами зовнішнього фінансування. Коли ми говорили про розробку програми та консультувалися з нашими міжнародними партнерами, ми звернули їхню увагу, що у разі реалізації негативного сценарію постане потреба у суттєвіших обсягах зовнішнього фінансування.

Розглядаючи з керівництвом країни негативний сценарій, ми наголосили, у такому випадку їм доведеться вдаватися до додаткових політичних заходів і ми обговорювали, якими вони можуть бути.

Хотів би ще пригадати одне питання, яке всіх турбує: експортні перспективи України після призупинення чорноморської зернової ініціативи. Це ризик, який ми прораховували, і шкода, що він матеріалізувався. Тому зараз керівництву важливо вдатися до кроків, аби мінімізувати його і знайти інші альтернативні шляхи подолання цієї проблеми. Я думаю, це ключові моменти.

Ви згадали, що в разі негативного сценарію треба буде зробити додаткові політичні кроки. Які саме?

Гевін Ґрей: Це залежить від того, в який саме спосіб розгортатиметься такий негативний сценарій. Але якщо говорити загалом, постане потреба у додаткових фіскальних заходах. Я би зазначив, що українська влада вже має досвід роботи в надзвичайних, критичних умовах 19 місяців війни, і ухвалення при цьому зважених політичних кроків. Ми не сумніваємося в тому, що влада здатна розробити відповідні заходи за умов розгортання негативного сценарію. Але в будь-якому разі, якщо такий сценарій дійсно матеріалізується, то суттєвий розрив фінансування треба буде покривати значною мірою за кошти донорів.

Ума Рамакрішнан: Я хочу додати до цього, що на початку війни минулого року, коли міжнародна спільнота ще тільки організовувалася для допомоги Україні, Україна відразу почала реалізовувати заходи для самофінансування, і доволі успішно. Влада дуже швидко відреагувала на ситуацію, що склалася, здійснила фіскальні та монетарні кроки і заходи стосовно валютного курсу з тим, щоби не розбалансувати ситуацію. Отже, я можу сказати, що вміння приймати політично виважені рішення та робити відповідні зусилля вже протестовані часом і війною, і ми впевнені в тому, що керівництво України продовжить робити саме такі зважені кроки.

Ви перед цим згадали, що, можливо, міжнародна допомога буде зменшуватися і Україні треба буде самостійно шукати механізми фінансування дефіциту бюджету. У разі негативного сценарію потрібно буде повернутися до застосування додаткової емісії гривні, аби фінансувати потреби бюджету?

Гевін Ґрей: Я просто хочу уточнити, міжнародна фінансова допомога має зрости за умов негативного сценарію. У разі реалізації сценарію базового, ми говорили про $115 млрд, а негативного — $140 млрд. Маю зауважити, що на додачу до коштів походженням ззовні, українське керівництво мусить вживати політичних заходів, аби збалансувати всі свої необхідні фінансові потреби. Але як зазначила Ума, ми впевнені в тому, що влада України вже має професійний досвід запровадження таких виважених заходів.

Гевін Ґрей та Ума Рамакрішнан / Фото: Фото:NV/Олександр Медвєдєв

Нещодавно НБУ прийняв рішення змінити фіксований курс гривні і ввести керований. Це крок, пов’язаний із мінімізацією ризиків того, що в майбутньому, можливо, все-таки міжнародну допомогу буде зменшено і це допоможе створити подушку безпеки для економіки України. Тому я і говорю, що Україна готується до того, що цей сценарій можливий, і Україна має більше розраховувати на свої ресурси.

Гевін Ґрей: Ці два питання не є пов’язаними між собою. Форми надання міжнародної допомоги, ймовірно, будуть змінюватися, надто по завершенню війни. Замість прямої бюджетної підтримки, як зараз, істотніша частка міжнародного фінансування спрямовуватиметься на відбудову та відновлення України. Що ж стосується нещодавнього переходу до керованого обмінного курсу, то він є частиною іншої стратегії щодо повернення до довоєнних налаштувань, включно з інфляційним таргетуванням, коли дозволить час.

У МВФ є декілька країн — постійних членів (Єгипет, Аргентина, Пакистан), які постійно починають реформи, але закидають їх на півдорозі і через якийсь час починають нову програму. Чи є відчуття, що Україна не піде по цій же колії, враховуючи затримки з маяками і загалом складну ситуацію в країні?

Ума Рамакрішнан: Я думаю, нам треба дійсно зважити на унікальну ситуацію в Україні. Вам, найімовірніше, відомо, що минулого року Україна та МВФ започаткували чотиримісячну програму під моніторингом ради виконавчих директорів МВФ (PMB). Ця програма мала на меті вивчити спроможність України до проведення реформ, які б проклали шлях до повноцінної програми з МВФ. Можемо сказати, що українська влада впоралася з форматом PMB на відмінно, продемонструвавши здібність і здатність провадити дуже важкі реформи в дуже складні часи. Так само в рамках першого перегляду поточної програми розширеного фінансування (EFF), яку підтримує Фонд, усіх зобов’язань було дотримано. Зараз ми на шляху підготовки до другого перегляду програми, і, за нашою попередньою оцінкою, кількісних показників програми на цьому етапі так само дотримано. Опираючись на те, що ми бачимо, влада України потужно налаштована на реалізацію решти заходів для успішного забезпечення програми реформ.

Хочу ще зазначити, що неодноразово траплялося, що країни з програмами підтримки МВФ інколи не виконували маяки за програмами. У контексті моніторингу та перегляду програми ми оцінюємо причини таких відхилень і розробляємо спільно з владою корекційні заходи для усунення таких причин. У випадку з Україною розраховуємо зробити так само.

Як ви оцінюєте стан українського боргу? На якому відсотку списання боргу наполягає МВФ? Говорять про списання 50% комерційного боргу…

Гевін Ґрей: Для будь-якої країни з програмою підтримки МВФ сталість боргу лежить в основі такої програми. У випадку України ми оцінюємо, що її боргова ситуація є сталою з огляду на перспективу. Наш висновок опирається на чотири засадничі припущення. Перше — це зобов’язання влади України дотримуватися зваженої фіскальної позиції. Друге — зобов’язання донорів продовжувати підтримувати Україну на концесійних засадах. Третє — деякі офіційні донори зголосилися на те, що до кінця програми вони не вимагатимуть повернення свого боргу. І четверте — зобов’язання української влади реструктуризувати зовнішній комерційний борг. Це пакет із чотирьох пунктів, який забезпечує сталість боргової ситуації.

Якщо говорити про ваше питання, роль МВФ у цьому процесі обмежена окресленням і визначенням макрофінансових параметрів, дотримання яких гарантувало б сталість боргу. Однак, якщо ми говоримо про практичну реалізацію цього кроку, то це вже питання в компетенції українського уряду та його фінансових радників.

У випадку України ми оцінюємо сталість боргу, аналізуючи сукупні фіскальні потреби в фінансуванні на відповідний період по завершенню програми. Такі потреби є сумою обсягу бюджетного дефіциту та повернення основної суми боргу. Для того, щоби гарантувати сталість боргової ситуації після закінчення програми, такі агреговані фінансові потреби мають складати від 8 до 9% ВВП у середньому на період від 2028 до 2033 року.

Пояснення цьому наступне. Для ресурсного забезпечення боргового навантаження по завершенню програми необхідно привести фінансові потреби України в таку відповідність, щоби вона могла і рефінансувати свій борг у наступні періоди, і мати достатньо коштів на соціальні потреби та видатки розвитку.

Чи є реальним списання МВФ боргів України з огляду на війну?

Ума Рамакрішнан: За Статутом Угод МВФ ми не маємо права скасовувати чи списувати такі борги. Але що МВФ може робити — надавати певне послаблення в обслуговуванні позик найбіднішим і найвразливішим країнам, які опинились у складній ситуації. Здатність МВФ запропонувати такий перепочинок в обслуговуванні боргу перед Фондом залежить від наявності донорських грантів, спрямованих на повернення цих позик. Наприклад, у нас є такий фонд, який називається Фонд обмеження і подолання наслідків катастроф (CCRF). Кошти фонду використовувалися під час пандемії для допомоги 29 країнам, які опинились у найскрутнішій ситуації.

З цього фонду Україні можуть бути надані гроші, аби погасити борги перед МВФ?

Ума Рамакрішнан: Фонд працює таким чином: МВФ залучає донорські гранти до CCRF. Ці кошти потім використовуються для полегшення обслуговування боргу перед МВФ для найнезаможніших і найвразливіших членів МВФ; гранти спрямовуються на погашення цих позик. Країни з середнім рівнем доходу не можуть кваліфікуватися на участь у цьому механізмі.

Про яку суму йдеться, якщо говорити про Україну?

Ума Рамакрішнан: Зараз ми працюємо з Україною лише за програмою EFF і не обговорюємо інші механізми поза цією програмою.

Натан Епштейн, заступник голови місії МВФ в Україні, Гевін Ґрей голова місії МВФ в Україні, Ума Рамакрішнан — заступник голови Європейського департаменту МВФ, Ваграм Степанян, постійний Представник МВФ в Україні / Фото: NV/Олександр Медвєдєв

Зараз дуже активно йдуть розмови про те, аби прийняти законопроєкт, який введе податок на надприбутки українських банків. Чи підтримуєте ви таку ідею?

Гевін Ґрей: Йдеться про те, аби розробити такий закон, який би уможливив генерувати доходи на тимчасовій основі, водночас не завдаючи шкоди фінансовій стабільності. Тому це — першочергове завдання для Міністерства фінансів, яке несе за це відповідальність в уряді, — в консультаціях з Національним банком.

Ви вперше за три роки приїхали до України після ковіду. Чи змінилась Україна за час війни?

Ума Рамакрішнан: Для мене це перший візит і мені дуже приємно тут опинитися. Я можу сказати, що я позитивно вражена стійкістю українців. Ми мали дуже щільний графік. Ми зустрічалися навіть з тими, з ким зазвичай не маємо шансу сконтактувати, коли працюємо в дистанційному режимі. Широке коло спілкування у Києві поліпшило наше розуміння ситуації в країні.

Ми мали можливість зустрітися з прем’єр-міністром України, нашими співрозмовниками у Міністерстві фінансів, Національному банку, інших міністерствах, парламентарями, неурядовими організаціями, зовнішніми колегами, та з представниками медіа.

Новий журнал NV вже можна замовити за цим посиланням. У номері: три ексклюзивні інтерв’ю із інтелектуальними зірками Тимоті Снайдером, Енн Епплбаум і Френсісом Фукуямою та одне — із британським експрем’єром Борисом Джонсоном, це чотири погляди на війну, світ, Україну та її майбутнє. Серед матеріалів також — розповідь про найзухваліші операцій ГУР, Топ-50 вітчизняних брендів і Топ-30 світових виробників зброї. Авторські колонки Ярослава Грицака, Стівена Пайфера і Світлани Ройз