Жорстокість із наслідками. Популяція китів опинилася під загрозою через китобійний промисел у ХХ столітті
Величезні кістки нагадують про той час, коли забій китів був дозволений (Фото:Скотт Бейкер, Інститут морських ссавців, Університет штату Орегон) Нове дослідження, проведене Університетом штату Орегон, виявило втрату генетичного розмаїття у сучасних китів, спричинену забоєм тварин китобоями десятки років тому. Дослідження базується на аналізі ДНК, витягнутої з кісток китів, знайдених на острові Південна Джорджія в Атлантичному океані, поруч із колишніми китобійними станціями.
Порівнявши генетичний матеріал старих кісток із ДНК сучасних китів, дослідники виявили втрату материнських ліній ДНК у синіх і горбатих китів.
Материнські лінії важливі для передання з покоління в покоління важливої інформації, на кшталт пошуку місць для годування та розмноження.
Вбивство понад двох мільйонів китів на Південній Джорджії протягом 60 років призвело до значного скорочення популяції. Хоча кити почали відновлюватися після припинення китобійної промисловості, їхня кількість у цьому регіоні залишалася низькою. Це свідчить про можливу втрату механізмів пошуку місць для спарювання та годування.
Дослідники також зазначають, що деякі з сучасних китів могли застати розквіт китобійних промислів і як і раніше мати необхідну інформацію в ДНК, але з їхньою смертю це закінчиться.
Цей аналіз підкреслює важливість збереження генетичної інформації від китів і допомагає зрозуміти, що було втрачено через китобійну діяльність. З урахуванням зміни клімату, яка може вплинути на стан кісток китів на острові Південна Джорджія, дослідники закликають зберегти цю історію для майбутніх поколінь.
Дослідження, опубліковане в журналі Journal of Heredity, є важливим кроком до кращого розуміння впливу людської діяльності на тваринний світ і підкреслює необхідність охорони природних ресурсів.
