Міни і потреба в людях. Як фермери продовжують працювати майже на лінії фронту
За даними Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Institute та Міністерства аграрної політики та продовольства, тільки за перший рік повномасштабного вторгнення збитки та втрати аграрного сектора склали $40 мільярдів.
Із загальних втрат аграріїв прямі збитки становили 8,7 млрд — це знищене, вкрадене, пошкоджене через бої та окупацію майно. Додаткові 31,5 млрд — це втрати через зниження виробництва сільськогосподарських культур і тваринництва, збої в логістиці та вищі витрати на ведення агробізнесу. Зараз, коли повномасштабна війна триває вже рік та дев`ять місяців, ці цифри значно більші.
Але сотні та тисячі фермерів попри все продовжують працювати. І доволі ефективно: хоча окуповано, заміновано та охоплено боями станом на весну 2023 було близько 24% сільгоспземель, за даними Мінагрополітики, в 2023 році порівняно з довоєнним 2021 роком посіви ярих зернових і зернобобових були нижчі лише на 24,7%, соняшнику — на 17,4%, цукрових буряків — на 6,2%, а посіви сої навіть зросли на 27,6%. І вже станом на 10 листопада зібрали майже 72 млн тонн нового врожаю.
Працюючи напряму з фермерами, ми в Corteva Agriscience розуміємо ціну цієї арифметики. Наприклад, один з наших клієнтів в селі Ізюмське Ізюмського району Харківської області, чиї поля зараз за вісім кілометрів від лінії фронту, з 2 500 гектарів має доступ лише до 800 га — решта заміновані. А його сусід з села Борова згадує, як з 4 000 гектарів їх сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу машинами вивозили міни та снаряди, які вони разом із саперами самотужки збирали. Деякі вибухнули і тепер в цих місцях, попри всі намагання, не вдається нічого посіяти. Схожі історії є й в клієнтів з Півдня — наприклад, директорка одного миколаївського фермерського господарства, яке ще недавно знаходилося приблизно за 10 кілометрів від лінії фронту, розповідає, що майже 12% земель потребують розмінування.
Читайте про це у новому номері NV, що можна придбати тут
