Винахід лейденської пляшки Петрусом ван Мушенбруком та Андреасом Кунеусом у 1746 році. Частина групи гравюр на сталі за мотивами картин Історичної галереї товариства Arti et Amicitiae / Фото: Rijksmuseum. FMH 21-A/99
«Я збираюся розповісти тобі про новий, але жахливий експеримент, який я раджу тобі ніколи не пробувати самому, — писав професор фізики Лейденського університету Пітер ван Мушенбрук своєму другові в Париж про свої дослідження струму. — Я, який пережив його і залишився живим з Божої ласки, не повторив би його знову заради всього Королівства Франція».
У XVIII столітті про електрику знали та навіть вміли її добувати за допомогою машини тертя. А зберігати — ні. Професор Мушенбрук, як і більшість науковців свого часу, вважав електроенергію рідиною. Тому, за логікою, вирішив зберегти її у банці. І, на диво, у нього вийшло.
У його кабінеті висіли шовкові шнурівки. до яких приєднали залізний купол гармати. І він майже торкався глобуса. Цю дуже дивну конструкцію назвали головним провідником. Зазвичай з нього лише витягували іскри, які випромінювались під тертям.
Мушенбрук з колегами приєднав дріт до іншого кінця основного провідника. Він вставив його у маленьку баночку, частково наповненою водою. І електрика його послухалась — її вдалося зберегти.
Монополіст ДТЕК. На відновлення їхніх станцій партнери грошей не дають – Олександр Харченко
https://www.youtube.com/watch?v=yCVMIvGrPV8
Читайте про це у новому номері NV, що можна придбати тут