Подарунок колонізаторам. У зразках ґрунту з Місяця знайшли воду, яку можна використати як паливо
Астронавти з Apollo збирали місячне каміння не біля південного полюса Місяця, де багато країн сподіваються встановити довгострокову присутність, а поблизу його екватора. Це відкриття, кажуть дослідники, «має важливі наслідки» та дає уявлення про «стабільність та стійкість молекулярного водню в регіонах за межами полюсів Місяця».
«Водень має потенціал бути ресурсом, який можна використовувати безпосередньо на поверхні Місяця, коли там є більш регулярні або постійні установки», — прокоментувала провідна авторка дослідження, геологиня з NRL Кетрін Берджесс.
Раніше в NASA зазначали, що запуск однієї пляшки з водою на Місяць коштував би тисячі доларів. Тож використання води просто на Місяці змогло б значно скоротити витрати на космічні місії. Крім цього, вчені припускали, що цю воду також можна розбити на компоненти (водень і кисень), щоб використовувати як ракетне паливо для подорожей між Місяцем і Землею.
Нагадаємо, програма пілотованих космічних польотів NASA Apollo була реалізована з 1961 по 1972 рік. Вона складалася з 17 місій, з яких 6 були успішними. Під час цих місій на Місяць висадилися 12 астронавтів, які провели на поверхні супутника Землі в цілому 29 днів. Ця місія довела, що люди можуть досягти Місяця і повернутися назад. Також в рамках місії було зібрано безліч зразків місячного ґрунту і гірських порід, які були доставлені на Землю для наукових досліджень.
NV Техно писав, що NASA готує перший за десятиліття політ на Місяць з екіпажем. Наразі запуску місії під загрозою — її відтермінували для розв’язання проблем з тепловим екраном космічного корабля «Оріон».
Новий випуск журналу NV вже у продажу
Великі держави не виграють війни з
національно-визвольними рухами
Сергій Плохій, історик, професор Гарварду
Інтерв’ю з ним читайте у номері,
що можна придбати тут
Новий випуск журналу NV вже у продажу
Ми, українці, така, трохи розхристана
громада вільних людей. Ми не дуже багато жили,
і ми далеко не зразок для наслідування,
але у нас шанується людська гідність
Антон Дробович, директор Українського інституту
національної пам’яті, а нині солдат ЗСУ
Інтерв’ю з ним читайте у номері,
що можна придбати тут