Рада створила загрозу для агроекспорту. Американська торговельна палата в Україні попередила про небезпеку

Американська торговельна палата занепокоєна законопроектами № 10168−2 та № 10169−2 (Фото:Наталя Кравчук/NV)

21 листопада 2023 року Верховною Радою України були прийняті за основу в першому читанні законопроекти № 10168−2 та № 10169−2 про внесення змін до Податкового та Митного кодексів України в частині здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів.

Компанії-члени Американської торговельної палати в Україні зробили заяву, в якій висловили занепокоєння зазначеними проектами законодавчих ініціатив, які створюють реальні ризики для сумлінних експортерів, ставлячи їх у важкі та несприятливі умови положеннями, запропонованими законопроектами № 10168−2 та № 10169−2.

Як йдеться в заяві, запропоновані ініціативи примушують експортерів з позитивною історією та відсутністю наміру порушення законодавства проходити дискреційні податкові та митні процедури.

В заяві наголошується, що експортер не повинен відповідати за дисципліну своїх постачальників (виробників та/або продавців сільськогосподарської продукції). Наявність зареєстрованої належним чином податкової накладної є достатньою підставою для експортера для віднесення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту згідно з чинними нормами податкового законодавства (п. 201.10 ПКУ).

Як зазначають в Американській торговельній палаті, такий підхід має застосовуватися і до контролю експорту: відповідальність за незаконний ПДВ не може перекладатися на експортерів, які добросовісно здійснили купівлю продукції та отримали право на ПДВ-кредит у законному порядку. Відтак, порушення законодавства попередніми постачальниками аграрної продукції чи їх ризиковий статус не можуть бути підставою для блокування експорту.

Законопроектами пропонується надання переважно податковому органу невиправданих дискреційних повноважень, а саме, повноважень блокувати експорт шляхом визнання реальних торговельних операцій фіктивними за одноосібним рішенням самого податкового органу.

Як зазначають в Американській торговельеій палаті, відтак, це переносить відповідальність за порушення законодавства від справжніх порушників до експортерів. Введення експортного мита, як паралельного алгоритму регулювання експорту, який виглядає простішим та дешевшим у адмініструванні, створює значні ризики переходу переважної частини експортерів на цей алгоритм, що може значно знизити внутрішні закупівельні ціни і зашкодити сільгоспвиробникам.

Як йдеться в заяві, дані ініціативи створюють суттєві корупційні ризики та потенційне блокування експортного потоку аграрної продукції з України. Окрім того, компанії-члени Американської торговельної палати в Україні вважають, що зазначені вище законопроекти фактично обмежують відшкодування ПДВ шляхом встановлення прямої залежності між фактом отримання експортером валютної виручки та можливістю відшкодовувати ПДВ у звітному місяці.

Дані ініціативи не адресують випадки, за яких експортер отримав передплату за товар або ж ним буде отримано валютну виручку в наступних періодах (наразі 90 днів). Таке регулювання спричиняє ризик для функціонуючої прозорої системи відшкодування ПДВ, яка була створена протягом 2015−2017 років та досі справедливо регулює різних експортерів, а також була високо оцінена іноземними інвесторами.

Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Також в заяві наголошується, що законопроектами пропонується встановити мінімальні експортні ціни відповідно до міжнародних біржових котирувань, які ніколи не відповідають реальним цінам на українському ринку, зокрема, у Чорноморському регіоні. Раніше було здійснено багато спроб імплементувати аналогічні регулювання, але вони не були успішними через відсутність котирувальних індикативних цін у Чорноморському регіоні.

Як йдеться в заяві, такий підхід, у випадку його імплементації, фактично буде обмежувати експорт аграрної продукції лише постачаннями з рівнем цін, які вважатимуться державою виправданими, що потенційно може примусити експортерів визнавати дефолти перед іноземними покупцями та, відповідно, призвести до переривання експорту з України.

Компанії-члени Американської торговельної палати в Україні не підтримують прийняті законопроекти № 10168−2 та № 10169−2 у їх поточній редакції та наголошують на необхідності їх суттєвого доопрацювання з урахуванням пропозицій та коментарів експертів Палати.

Читайте також:

• На 16 пунктах. В Україні почала працювати електронна черга перетину кордону єЧерга
• Експеримент. Польща хоче створити особливий КПП на кордоні з Україною для вантажних автомобілів
• Черги від 7 до 13 днів. Бізнес вимагає від урядів України та Польщі змінити ситуацію на пунктах пропуску на кордоні

Раніше президент Американської торговельної палати в Україні Андрій Гундер заявляв, що зараз саме час міжнародному бізнесу дивитися на Україну.