У Черкасах тривають розкопки на місці стародавнього замку. Уже знайшли монети й артефакти
Залишки Черкаського замку сильно пошкоджені (Фото:Черкаський археологічний музей Середньої Наддніпрянщини/Facebook) Уже місяць тривають археологічні дослідження в Черкасах на території литовського замку в районі Дзеленьгори. Це другий сезон досліджень тут після 2020 року. Розкопки проводяться Черкаською експедицією Інституту археології НАН України (керівник — Dmytro Kushtan) у співпраці з Черкаським археологічним музеєм Середньої Наддніпрянщини, повідомляє пресслужба останнього.
Знахідки представлені археологічними матеріалами різних епох. Найдавніші з них належать до зарубинецької культури (III ст. до н. е. — I ст. н. е.). Більшість знахідок пов’язана з ранньою історією Черкас, адже саме тут розташовувався міський замок кін. XIV — поч. XVII ст. Цьогоріч археологам вдалося натрапити на цікавий археологічний об’єкт, що напряму пов’язаний із черкаським замком.
Це велика за розмірами (5×5 м) споруда напівземляночного типу. Наразі розчищено верхню частину заповнення її котловану і виявлено обгорілі рештки дерев’яної конструкції: дощате облицювання стін, стовпи, дошки і балки перекриття, що просіли. На підлозі знайдено останки згорілої дерев’яної діжі.
На превеликий жаль, об’єкт виявився сильно пошкодженим. Причому найбільшої шкоди йому завдали відносно недавно — років 5 тому, коли колишній власник ділянки без узгодження з органом охорони культурної спадщини та без відповідної археологічної експертизи побудував житловий будинок. Два роки потому за рішенням суду він змушений був розібрати будівлю і перепродати ділянку. Але це незаконне будівництво залишило сліди на черкаському замку — виявлена вченими споруда прохромана залізо-бетонними палями та перерізана кам’яним підвалом… Утім і в такому «покаліченому» вигляді об’єкт є цікавим і перспективним для дослідження.
Виявлено споруду явно не житлового призначення. Найімовірніше, вона є однією з господарських будівель, які знаходилися на території замку. Не виключено, що це шпіхлір — приміщення замкового арсеналу, де зберігали зброю, порох, компоненти для її виготовлення (сірку та селітру), свинець, ядра тощо. Остаточні висновки можна зробити по завершенню дослідження споруди.
Враховуючи, що в заповненні котловану знайдено фрагменти посуду, уламки кахлів, монету 1-ї пол. XVII ст., ймовірним є те, що споруда загинула 18 грудня 1637 р. разом із «литовським» замком на Дзеленьгорі. Тоді, під час козацького повстання під проводом Павла Бута (Павлюка), польські війська піддали вогню фортецю та частину міста. Приводом стало те, що реєстрові козаки Черкаського полку разом із полковником Яковом Гугнєвим перейшли на бік повсталих.
Після утихомирення бунтівних козаків влада Речі Посполитої не стала відбудовувати замок на старому місці, а облаштувала його на околиці тодішнього міста — на місці сучасного Пагорба Слави.
Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю